Мясная лавка

Вих.№39/р Мясна Лавка Від 08.12.2021 р. Кривий Ріг, Адрес: вулица Косіора, дом 48 Міністерство соціальної політики України м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601 zvernennya@mlsp.gov.ua infozapit@mlsp.gov.ua Голові виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, Email: mvk99@kr.gov.ua, mvkkr@ukr.net radakr@kr.gov.ua Виконком Криворізької міської ради Управління розвидку підприємцтва виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, e-mail: urp@kr.gov.ua Голові Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради Адреса: 50089, м. Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 42 E-mail: dzr_vk@ukr.net Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради 50006, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 16 E-mail: soctrud7148@gmail.com До: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008 номер телефону гарячої лінії Уповноваженого 0 800 50 17 20, hotline@ombudsman.gov.ua Дніпропетровська обласна державна адміністрація Адрес: проспект Олександра Поля, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 e-mail: info@adm.dp.ua nikolenko@adm.dp.gov.ua Директору Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Адрес: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49123, 49094 Кришень Олена Вікторівна Електронна пошта - gupczn@adm.dp.ua gupczn@adm.dp.gov.ua Заявник-подякувач: Скік Юрій Михайлович, 08.04.1958 року народження Мешкаю та зареєстрований, за адресою: 50027, м. Кривий Ріг Діпропетровської області, будинок № 8, кв. 64, вул. Віталія Матусевича (вул. ХХІІ-го Партз'їзду) засоби зв’язку : моб. 096-015-4617 E-mail: mega_yura_skik58@ukr.net Безстрокового інваліда другої групи Непрацездатного в умовах звичайного виробництва З пенсією -1840 грн. ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю переважно трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом. Разом з тим, як ніхто інший, ці люди потребують підтримки і заохочення, бо їхнє життя - це щоденна боротьба. Дякуємо всім, хто опікується інвалідами, адже надання їм щоденної підтримки й допомоги – це реальний вияв милосердя, людяності та любові до ближнього. Не залишайтеся байдужими! Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». В умовах глобальної економічної кризи та поширення коронавірусної інфекції надзвичайно важливим буде те, що влада та бізнес об’єднають свої зусилля в підтримці вразливих категорій населення, і МИ, закликаємо, соціально відповідальний бізнес приєднуватися до допомоги людям, які за нинішніх обставин найбільше її потребують. Саме, Ви, можете, вплинути на вибір осіб, хто потребує адресної допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, і яким, вкрай потрібна благодійна допомога, та вийти з ініціативою, стати ініціаторами. БУДУЧИ, людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Та зняти перешкоди та труднощі, внаслідок організаційних, фінансових та фізичних аспектів нашого функціонування, а саме, в забезпеченні рівного доступу людини з особливими потребами, до побутово-торгівельних послуг! Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, виказали/викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Навіть ті люди, які не хотіли розчаровувати нас, іноді роблять це. Можливо, вони не знали, що завдають нам болю, але гріх є частиною людської натури. Ніхто, навіть ми самі, не можемо постійно виправдовувати всі очікування. Усвідомлення цієї істини і визнання наших нереалістичних очікувань допоможе нам стати вільними. МИ, пам’ятаємо, коли відбувається щось не так, завжди легше звинувачувати інших і думати, що праві саме ми. Але ми знайдемо свободу тоді, коли вивчимо мотиви і очікування свого серця замість того, щоб звинувачувати інших. Навіть, коли люди, грішать проти нас свідомо, ми все одно стикаємося з вибором пробачити їх чи ні. І це приводить нас до наступного кроку. Це вибір, і часто це процес. Ми можемо прийняти рішення прощати, тому що ми самі були прощені, і просити про Божу благодать, щоб дотримуватися свого рішення цілком і повністю. Можливо, нам знадобиться час, щоб вщухли спогади і заподіяний біль. На склоне лет на белом свете, весьма уютно куковать. На нас поплевывают дети, а всем и вовсе наплевать. Днем кажется, что близких миллион, и с каждым есть связующая нить, а вечером безмолвен телефон и нам, по сути, некому звонить... Стареть совсем не больно и не сложно, не мучат и не гнут меня года. И только примириться невозможно, что прежним я не буду никогда. Уже мы стали старыми людьми, но столь же суетливо беспокойны, вступая с непокорными детьми в заведомо проигранные войны. Игорь Губерман. Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Життєдіяльність осіб, яким встановлено групу інвалідності, суттєво обмежена через стійкі функціональні порушення в їх організмі, перелік яких встановлено Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України № 561. Чи ризикне незрячий чи людина яка пересувається в межах квартири на милицях, або «візочник», (Скік Ю.М. та Скік К.М.), без крайньої необхідності рипнутися надвір? Відповідь, криється в нашому з вами ставленні до цієї категорії співгромадян і небайдужості (чи байдужості) тих, хто мав би перейматися їхніми потребами. Інваліди, ветерани, люди поважного віку, стають заручниками власних помешкань через безпомічність. Спілкування, яке для багатьох людей з інвалідністю, літніх громадян, стає справжнім елементом розкоші. Для таких людей, вулиця перетворилася чи не на поле бою з тими проблемами, які їх оточують повсякчас. Яким є їхнє життя, які щоденні проблеми турбують цих людей? Діяльність органів держвлади або місцевого самоврядування в цих напрямках повинна бути спрямована на бажання виконати свої обов’язки та створити належні умови для життя осіб з особливими потребами. При цьому фактичні потреби конкретної людини, можуть бути задоволені будь-яким сприятливим способом для неї та можливим способом для органу держвлади або місцевого самоврядування. Баланс між інтересами члена суспільства та громади повинен бути знайдений з урахуванням інтересів усіх сторін і демонструвати дійсне бажання виконати свої завдання в цьому напрямі. Ідеться про створення умов доступності для людей з особливими потребами до всіх можливостей інших людей у країні, зокрема доступності до мінімального набору життєважливих ліків, продуктового набору, для мінімальних умов життєдіяльності та життєвиживаня, комунікації, в умовах карантину, в умовах поширення коронавірусу, в умовах свідомої самоізоляції. Доля іноді буває несправедливою до нас, (Скік Ю.М., Скік К.М.) і в житті трапляються такі події, через які просто перестаєш вірити в щось хороше. Так, за волею долі, якийсь нещасний випадок робить з людини інваліда. Що таке інвалідність? Напевно, вирок, тому що в світі чомусь вважається, що людина з обмеженими можливостями – неповноцінний член суспільства. Але я з цим зовсім не погоджуюсь! На мій погляд, люди з обмеженими можливостями мають дуже важливі риси характеру, яких немає у здорових людей. Людина із інвалідністю стикається із безліччю проблем, які невідомі іншим людям. В першу чергу потрібно сказати про обмеження доступу інвалідів до соціальних благ, які відомі абсолютній більшості населення планети, а саме магазинів, аптек, вокзалів, перукарень тощо. Одним із прикладів труднощів реалізації своїх прав з якими стикаються інваліди є сфера соціального забезпечення. Найбільш яскравий приклад є обмеження прав інвалідів щодо соціальних виплат. Держава, попри декларування рівного захисту всіх громадян, дуже часто залишає без уваги тих, хто не завжди може захистити себе самостійно. Використовуючи виправдання типу «економія» чи «оптимізація витрат», влада по факту позбавляє їх життєво необхідних ресурсів. Достатньо лише поглянути на щорічний бюджет в країні, щоб визначити ставлення держави до потреб людей із обмеженими можливостями. Навіть у країнах із високими доходами такі «особливі» люди не можуть повністю задовольнити свої основні потреби для повноцінного життя. Яка ситуація в бідних країнах або в «країнах, що розвиваються», спрогнозувати не складно. Люди з інвалідністю є однією із найуразливіших категорій громадян та потрапляють під найжорсткіші удари економічної нестабільності. В країнах ЄС особі з інвалідністю надаються спеціальні пільги. Вони залежать від того, які особливі відмітки були проставлені в його свідоцтві про інвалідність. В моєму свідоцтві про інвалідність проставлена відмітка: «Безстроковий інвалід другої групи. Непрацездатний в умовах звичайного виробництва». Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а збери однодумців і допоможи!». НАС, Скік Ю.М. та мою дружину Скік К.М безстрокових інвалідів другої групи. Непрацездатних в умовах звичайного виробництва, де-факто з пенсією 1840 грн., людей похилого віку, осіб з інвалідністю, найбільше втішить зміна ставлення нашого суспільства до інвалідів. Аби, все частіше до людей з обмеженими можливостями, підходили небайдужі з питанням: «Може Вам допомогти?». І всі Ми, стали набагато добрішими і це найважливіше! В умовах поширення коронавірусу, літні люди, люди похилого віку, входять до групи найбільшого ризику, під час епідемії коронавірусної інфекції. Тому Міністерство охорони здоров’я,соціальної політики, просить (але при цьому, нічого не робить- тільки «просить») за можливості допомагати їм продуктами, ліками та засобами дезінфекції. Та увагу зосередили на адресній допомозі — продукти, ліки, оплата комунальних послуг, інформування. Ми всі знаємо наших сусідів, знаємо, хто потребує допомоги, але часто закриваємо очі на потребуючих. А треба навпаки, зараз широко відкрити очі, дивитися, хто потребує, і допомагати. Друга біда – нас чекає і економічна криза: навіть волонтери, які б вони не були сильні, багаті, не можуть допомогти людям, бо рано чи пізно (а це буде скоріше рано, ніж пізно) вони вийдуть з грошей. Так само підняття цін у магазинах на продукти, засоби гігієни і все інше. Рано чи пізно будь-які волонтери вийдуть з грошей. Через загрозу поширення коронавірусу на теренах України були введенні карантинні заходи, які боляче б'ють по економіці країни й гаманцю кожного українця. Проте держава може врятувати соціально незахищенні верстви населенн. Будемо чесними - більшість людей в Україні живуть, не маючи істотних фінансових накопичень – багато сімей живуть, що називається, від зарплати до зарплати. (від пенсії до пенсії -1840 грн.) А у нас коронавірус і карантин. Пройде місяць і у людей може банально не вистачатиме коштів, щоб підтримати себе, сім'ю – купити їжу і ліки. Для багатьох це проблема і страх №1 зараз. Це – на жаль факт, який не можна не враховувати. Ми, на жаль занадто бідні - як країна для цього – але без засобів до існування не повинна залишитися в цей кризовий час жодна людина! Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів. МИ, Скік Ю.М., Скік К.М і звертаємося до ВАС, лише заради, розв’язання, вирішення, конкретного питання. У зв’язку з знаходженням на межі виживання та у зв’язку з складними життєвими обставинами, як особам, що через певні обставини, опинилися в скрутному та безвихідному матеріальному стані, спричинених як соціальним становищем, внаслідок чого частково не маємо здатності та можливості, самостійно піклуватися про своє особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному, так і викликаному тривалою (пожиттєвою, невиліковною ) хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я. Наголошую, що питання отримання допомоги знаходиться у прямій фактичній залежності з належним соціальним забезпеченням нашої родини. Принижуються, запобігають перед представниками влади, , ті, хто не має права, - раби. Вільна людина, має право і гідність – вона вимагає дотримання закону. Так «влада» виказала «небайдужість» до людського життя, «чуйність та розуміння» проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації – надавши, два рази, пакунок з продуктами, дві маски та рукавички (створивши ілюзію, піклування та імітацію, нібито турботи, займаючись профанацією, та фарисейством !) Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. Водночас, справеливості заради і до честі, посадових осіб управління розвитку підприємництва Виконавчого комітету Криворізької міської ради, які, не самоусунулись, а активно, намагаються нам, допомогти (і допомогають) (піклуючись про законність а не доцільність розгляду нашого звернення), не переклали усю турботу, піклування та увагу, про нашу малозабезпечену родину, (МИ, з дружиною, обоє є Людьми з безстроковою інвалідністю ІІ групи), так би мовити, на наші «плечі, і не залишили Нас, наодинці зі своїми проблемами. А, виказали увагу, чуйність та порозуміння Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня » «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. Європейцю важко уявити, що деякі квазі-чиновники, у нас змагаються, перш за все, не за Громадянина, а за прихильність влади «соціальної», «торгівельної», «медичної», «комунальної»….. З моральної точки зору це означає захист гідності людини як основну засаду всієї організації суспільства. Саме такий, поєднаний з альтруїзмом індивідуалізм став ядром християнства, а згодом і основою західної цивілізації. Чи випадково, Святе Письмо велить любити, як себе, ближнього свого, а не свій рід, своє плем’я, свою державу тощо? Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а, збери однодумців і допоможи!». МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Як особи, (Скік Ю.М., Скік К.М.) з обмеженими рухливими можливостями, обмеженою дієздатністю (ми, обоє, Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи) стикаємося з бар’єрами, що перешкоджають нашому моєму належному доступу до комунікації, торгівельних послуг, які для багатьох з Вас, є звичними, (просто, банальний самостійний прихід, у тому числі до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка», для придбання (через соціального працівника) життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовували/ють. У зв’язку із неможливістю за станом здоров’я, (знаходженням у фізичному нездужанні, пов’язаним з певними рецидивними хронічними розладами у фізичному стані здоров’я, (деформуючий двосторонній коксартроз кульшового суглоба, 3-го 4-го ступеню), і як наслідок, людини з обмеженою дієздатністю ( яка пересувається на милицях, лише, в межах квартири, і вже майже три роки, практично не виходить з квартири), з неможливістю, самостійно, з’явитися до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовують. Сенс відомої приказки: «Від суми та від тюрми не зарікайся», — можна віднести і до інвалідності. Подібне виникає внаслідок нещастя або ж захворювання. Статус «інвалід» несе певний соціальний і юридичний зміст. Життя непередбачуване. Нерідко стається так, що людина не працездатного віку, в якої ще вчора було багато задумів і планів, раптом опиняється на лікарняному ліжку й додому повертається вже інвалідом. Щось схоже, сталося і з моєю дружиною Скік К.М. Вона, не працювала, щоправда, планувала ще стільки всього зробити…, аж раптом у 60 років (2017 рік) у неї діагностували, невиліковну, тривалу хворобу - з таким, невтішним діагнозом, як цироз печінки, декомпенсоване ураження печінки (клас С за шкалою Чайлд - П'ю), та цілим букетом захворювань), що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії. Маємо надію, тільки, на БОГА, але чи вдасться нам повернутися до повноцінного життя – став безстроковими інвалідами, другої групи. З рекомендацією лікарів, моїй дружині, кожні три місяці, проходити (не безкоштовний-навіть людині з інвалідністю ІІ групи) курс інтенсивної терапії, обстеження, крапельниці, сдача дороговартісних аналізів, у лікувальному закладі, тощо. (А це, щоразу, 4500 - 5000 грн.) Моя дружина, Скік К.М., будучи, Людиною з безстроковою інвалідністю другої групи, у 2020 році, зазнала, нещадного гострого мозкового інсульту з паралізацію кінцівок, (має витрачати щомісячно, (за рекомендацією лікарів) тільки на ліки, (наслідки, подолання гострого інсульту), по 2500-3000 грн., (та ще по 2000-2500 грн. для підтримки більш-менш, комфортного життєвиживання, пересилюючи нестерпний болі та щоденні страждання, при такому трагічному діагнозі, як де компенсований цироз печінки, клас С), а її жалюгідна, жебрацька пенсія, навіть, не передбачала, такого поняття, як харчування. Це хвороба, яка може зруйнувати життя і вкрасти майбутнє як окремої людини, так і цілої родини. Більшість людей, які вижили після інсульту, протягом усього життя страждають від його фізичних, когнітивних, психічних та соціально-економічних наслідків, що зумовлює величезний тягар цієї хвороби для сімей, громад та держави. У той час, коли МИ з дружиною. як Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи, (один пересувається на милицях, а друга пересувається на ходунках), лише, в межах, квартири, пересилюючи фізичний та моральний біль, страждаючи, не знаємо як вижити, дожити до завтрашнього дня, як прості люди, не маючи великого та надійного, фінансового запліччя, деякі квазі-чиновники від влади йшли/йдуть дорогою брехні, ошуканства, фарисейства, знущання, здирництва, вимагання та незаконного збагачення. Коли проблеми зі здоров'ям призводять до повної або часткової втрати працездатності, а також неможливості повноцінного самообслуговування, людині доводиться звертатися до заходів державної підтримки. Як би не сумно, це не звучало, МИ розуміємо, що моя дружина, мусить пожиттєво, довічно, вживати ліки, проходити (не безкоштовний) курс інтенсивної терапії. Якщо купувати всі, які призначають, то пенсії за віком, не вистачить. Але вона все-таки більша, ніж пенсія інваліда ІІ групи. Все це, серйозно обмежує доступ Громадянки України Скік К.М., яка не має достатніх фінансових коштів, до якісного та ефективного лікування, (цирозу печінки та подолання наслідків гострого мозкового інсульту з паралізацією кінцівок), а також створює реальну дискримінацію за рівнем заможності та / або соціальним статусом» Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Звертаю вашу увагу, що, Я, як кіногерой легендарного кінофільму, рос.мов. «Я, мзду не беру, мне за Державу обидно». Так от, я, поборами і здирництвом, ліцимірством та блюзнирством, не займаюся, (і «точку зору, я круто не змінюю», а вас, влада, може згубити, марнославство) І, ці ганебні рудементи, мені не притаманні! Це відповідь, на те ситуативне відчуття, натяк, яке у мене склалося. Закон підбурює робити те, про що сам, і забороняє. Гордість, гріх для дурнів, і треба, прощати тих, хто згрешив, проти нас! Чи має бути в людини гордість? Багато хто скаже, що має бути. І продовжать, що, є гордість, а є гординя, що це різні речі… Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо іншої сторони. І, я був і буду, щиросердно вдячний, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для моєї родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, лежить, паралізована), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. Тож, дбаючи про захист своєї репутації, мережі магазинів «Мясная Мануфактура», не треба боятися відповідальних рішень і кроків, оскільки саме вони, стали підґрунтям для встановлення справедливості. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. І все ж таки, МИ, маємо відчуттям спокою і певності, що праця усього нашого життя – боротьба духовна й фізична за Україну - буде ширитися поміж Вас, людей щирих, милосердних і вірних. Сподіваємось, що з милості Божої і вашої ласки, збудиться. Та з поміччю Божою і таких щиро небайдужих до нашого горя людей, (маємо надію), як у у мережі магазинів ««Мясна Лавка». Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Неважливо, що Ви продаєте: чи це послуги, чи це товар, чи Ви створюєте рекламу. Більшість намагається продавати сам товар зі всією наявною ввічливістю до клієнта. І тільки одиниці розуміють, що не товар головний, а сам клієнт. Жоден клієнт не ощасливить Вас шелестом купюр, якщо він не відчує: або потребу, або вигоду в придбанні цього товару. І далеко не на першому місці є той момент, в якій власне «обгортці» цей товар, чи які в нього яскраві технічні характеристики. Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо товару. І що найголовніше – щодо клієнта. Вигода. Ось тут починається найцікавіше. Кожна компанія муштрує своїх працівників в ідеальному знанні товару, у вмінні чарівно посміхатись та бути неабияк ввічливим перед клієнтом. Але чому немає бажаних результатів? Чому клієнт, якого носять мало не на руках, не віддячується і не залишає щедру винагороду для Компанії? Істина тут криється вже в нашому баченні ситуації. Кожен продавець зі всіма достоїнствами, які ідеально намуштровані, намагається «спихнути» товар клієнту. Робить весь акцент на те, який товар привабливий, які характеристики має товар, тощо. Товар, товар, товар… Тоді виникає логічне питання. А де тут клієнт? Чому він не купляє таку ідеально розмальовану річ? Насправді ми забули про клієнта, який має живі емоції, потреби, захоплення, відчуття. Клієнти – це цеглини вашого бізнесу Уявіть, що ви будуєте будинок – цеглина до цеглини, щодня, поверх за поверхом, його зводите. Спершу збудували фундамент – уяснили свої цілі, цінності і глибинну віру. Далі вибудували перший поверх – отримали перших клієнтів, які згодом стануть постійними, взялись за наступний поверх – епізодичних клієнтів, яких теж потрохи інтегруєте у структуру свого бізнесу, задовольняючи їхні потреби, і вибудовуєте фінансові ланцюжки з наступним рівнем клієнтів – третім поверхом і т. д. Однак, скажіть, будь ласка, чи для того, щоб вибудувати будинок, достатньо просто класти цеглу на цеглу, чи має бути ще щось між цими цеглинами? Так, справді – між цеглинами має бути бетонний розчин. Якщо його не буде, то стіна розвалюватиметься, тільки но ми накладемо певну кількість цегли. Подібно до того, коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, але не можете опертися на давніх, бо свого часу не сформували з ними достатньо добрих взаємин. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX ст., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ви пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Запам’ятайте: у вас буде рівно стільки клієнтів, на скількох у вас вистачить любові. Коли ми умовно «приходимо» (через соціальних працівників) до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка»», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, умовно влаштовують, ознайомлюємося через знайомих, соціального працівника (як у нашому випадку), то на що, звертаємо увагу в першу чергу? На товар? Ну це логічно, коли питання грошей, для нас не визначальне. Але у випадку, якщо Я, Скік Ю.М., не є олігархом, або, скажімо, багатієм, (з жалюгідною, жебрацькою, пенсією по інвалідності –1840 грн.), то ми звичайно дивимся на ціни. А, ціни у Вас, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», шановні, (іноді) ну, просто вражають, у хорошему сенсі, цього слова, але для нас, нажаль, непідйомні. Не тільки реклама є двигуном торгівлі, але й, власне, ціни, (умови). Ціни відображають на цінниках, а цінники приваблюють покупців та впливають на їх (наш вибір) вибір товару. Саме через ціну здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням. Саме, цілком прийнятні ціни, позитивні рекомендації, та схвальні відзиви, стали каталізатором, для нашого свідомого вибору, певної преференції, саме, до мережі магазинів ««Мясна Лавка». І, саме Ваш товар, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», завоював нас, привабив, як споживачів, серед інших конкурентних товарів. Розумне співвідношення ціни і якості. Вміле, лояльне, ціноутворення приведе Вас до прибутку, а покупця – до задоволеності від відвідин мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка» «Клієнти – це цеглини вашого бізнесу» Таки так: у сучасних умовах ведення бізнесу однією лише повагою не обійтись. Якщо ви, не готові відігравати суттєвої ролі у житті свого клієнта, не збираєтесь брати відповідальність за його життя, а просто за те, щоб продати «якісний і надійний» товар, то збудувати тривалі взаємини, на яких ви з користю для обох розбудовуватимете свій бізнес, – нереально». Взаємодія з Громадянином –споживачем, повинна будуватись на двох принципах: повага та чесність. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». СУТЬ, ФАБУЛА ЗВЕРНЕННЯ Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів (у нашому випадку, до клієнта) «Коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, ВИ можете опертися на давніх, бо свого часу сформували з ними ( СКІК Ю.М.) достатньо добрі взаємини. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX століття., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, і маємо сподівання, є, Ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ВИ пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, була і маємо сподівання, є, Ваша любов та повага, до клієнта». Ця підтримка — була і буде свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем Скік Ю.М., та нашої малозабезпеченої родини! Заздалегідь, Велике спасибі Вам, за якісно зроблену роботу. Долучившись до цієї шляхетної справи, Ви покажете та викажете, небайдужість, до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації. МИ тішимося думкою, що «дзвін монет гаманця», не став для Вас пріоритетом та не затьмарив Ваше покликання - служіння людям. І, МИ з дружиною Скік К.М. були і будимо, щиросердно вдячні, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для нашої родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, долає наслідки поралізації), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. МИ, щиро вдячні, усім, без винятку, за найменьшу, будь яку, допомогу, і яка, важлива для нас, не в майбутньому, а зараз. Служіння людям – це, в першу чергу, відчуття самопожертви заради інших, без будь-якої за це винагороди, крім подяки людей, яким ваша нелегка праця і високий професіоналізм, на пряму причетні, до гідної справи збереження і відновлення здоров’я, ЗА ДОПОМОГОЮ СВОЄЇ ПРОДУКЦІЇ Ви з честю, виконуєте свою нелегку, але вкрай важливу роботу! Найцінніша та допомога, яка надається сьогодні, ніж та, що обіцяється в майбутньому. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. Шановні керівники, мережі магазинів ««Мясна Лавка», У звязку з вищезазначеним, у нас виникають деякі питання, які потребують роз’яснення та розв’язання, а саме: Чи можемо ми сподіватися, що Ви, не втратили відчуття, небайдужості та чуйності, милосердя та людяності, до малозабезпеченої, до самотньо проживаючої особи, Скік Ю.М., яка перебуває у складних життєвих обставинах!? І, чи можемо ми розраховувати, (в рамках нашої домовленості-хоча б раз у квартал), на доброчинність та благодійну допомогу в забезпеченні продуктовим набором, нашої малозабезпеченої родини, у тому числі і до Новорічно-різдвяного столу!? Будучи людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Тим самим створивши для нас відчуття необхідності і важливості, особливо в новорічні свята. Ми все своє життя провели в праці та повсякденному неспокої, тож заслужили у Бога і людей, щоб наша старість минала у турботі та опіці. Чи можемо, МИ, сподіватися, що ця багодійна допомога нашій родині, не спонтанна та емоційна і не остання, та ми можемо і в подальшому сподіватися на підтримку від вас, (хоча б, раз у квартал) як благодійників, людей щирих, милосердних і вірних !? Заздалегідь дякуємо та сподіваємось на подальшу співпрацю! Потрібно змінювати стереотипне мислення, що благодійність потрібно робити тихо, ніби ви, ми, не маємо про неї говорити, а натомість соромитись розказати, бо про вас можуть подумати щось не те. Але насправді благодійність потрібно робити гучно, треба про це розповідати, бо таким чином ми зможемо зробити системні зміни, поліпшити ситуацію, допомогти більшим, переконати своє оточення, залучити, небайдужих друзів. А ми кажемо, що благодійність – це про інше, зокрема про усвідомлення, що ти хочеш долучитись до вирішення проблеми, хочеш зрозуміти, чим саме твоя допомога була важливою, ти не створюєш жебрацьку систему, на якій люди паразитують, замість того, щоб щось змінити у своєму житті, ні. Благодійність – це про нові інструменти, які дозволяють комунікувати, з’єднувати людей з різних куточків України, долучатись до єдиних рухів – саме це є дуже важливим у нашому сучасному світі. Кожна людина з будь-якого куточка країни може стати частиною чогось більшого, якогось

Вих.№39/р Мясна Лавка Від 08.12.2021 р. Кривий Ріг, Адрес: вулица Косіора, дом 48 Міністерство соціальної політики України м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601 zvernennya@mlsp.gov.ua infozapit@mlsp.gov.ua Голові виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, Email: mvk99@kr.gov.ua, mvkkr@ukr.net radakr@kr.gov.ua Виконком Криворізької міської ради Управління розвидку підприємцтва виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, e-mail: urp@kr.gov.ua Голові Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради Адреса: 50089, м. Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 42 E-mail: dzr_vk@ukr.net Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради 50006, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 16 E-mail: soctrud7148@gmail.com До: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008 номер телефону гарячої лінії Уповноваженого 0 800 50 17 20, hotline@ombudsman.gov.ua Дніпропетровська обласна державна адміністрація Адрес: проспект Олександра Поля, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 e-mail: info@adm.dp.ua nikolenko@adm.dp.gov.ua Директору Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Адрес: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49123, 49094 Кришень Олена Вікторівна Електронна пошта - gupczn@adm.dp.ua gupczn@adm.dp.gov.ua Заявник-подякувач: Скік Юрій Михайлович, 08.04.1958 року народження Мешкаю та зареєстрований, за адресою: 50027, м. Кривий Ріг Діпропетровської області, будинок № 8, кв. 64, вул. Віталія Матусевича (вул. ХХІІ-го Партз'їзду) засоби зв’язку : моб. 096-015-4617 E-mail: mega_yura_skik58@ukr.net Безстрокового інваліда другої групи Непрацездатного в умовах звичайного виробництва З пенсією -1840 грн. ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю переважно трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом. Разом з тим, як ніхто інший, ці люди потребують підтримки і заохочення, бо їхнє життя - це щоденна боротьба. Дякуємо всім, хто опікується інвалідами, адже надання їм щоденної підтримки й допомоги – це реальний вияв милосердя, людяності та любові до ближнього. Не залишайтеся байдужими! Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». В умовах глобальної економічної кризи та поширення коронавірусної інфекції надзвичайно важливим буде те, що влада та бізнес об’єднають свої зусилля в підтримці вразливих категорій населення, і МИ, закликаємо, соціально відповідальний бізнес приєднуватися до допомоги людям, які за нинішніх обставин найбільше її потребують. Саме, Ви, можете, вплинути на вибір осіб, хто потребує адресної допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, і яким, вкрай потрібна благодійна допомога, та вийти з ініціативою, стати ініціаторами. БУДУЧИ, людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Та зняти перешкоди та труднощі, внаслідок організаційних, фінансових та фізичних аспектів нашого функціонування, а саме, в забезпеченні рівного доступу людини з особливими потребами, до побутово-торгівельних послуг! Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, виказали/викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Навіть ті люди, які не хотіли розчаровувати нас, іноді роблять це. Можливо, вони не знали, що завдають нам болю, але гріх є частиною людської натури. Ніхто, навіть ми самі, не можемо постійно виправдовувати всі очікування. Усвідомлення цієї істини і визнання наших нереалістичних очікувань допоможе нам стати вільними. МИ, пам’ятаємо, коли відбувається щось не так, завжди легше звинувачувати інших і думати, що праві саме ми. Але ми знайдемо свободу тоді, коли вивчимо мотиви і очікування свого серця замість того, щоб звинувачувати інших. Навіть, коли люди, грішать проти нас свідомо, ми все одно стикаємося з вибором пробачити їх чи ні. І це приводить нас до наступного кроку. Це вибір, і часто це процес. Ми можемо прийняти рішення прощати, тому що ми самі були прощені, і просити про Божу благодать, щоб дотримуватися свого рішення цілком і повністю. Можливо, нам знадобиться час, щоб вщухли спогади і заподіяний біль. На склоне лет на белом свете, весьма уютно куковать. На нас поплевывают дети, а всем и вовсе наплевать. Днем кажется, что близких миллион, и с каждым есть связующая нить, а вечером безмолвен телефон и нам, по сути, некому звонить... Стареть совсем не больно и не сложно, не мучат и не гнут меня года. И только примириться невозможно, что прежним я не буду никогда. Уже мы стали старыми людьми, но столь же суетливо беспокойны, вступая с непокорными детьми в заведомо проигранные войны. Игорь Губерман. Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Життєдіяльність осіб, яким встановлено групу інвалідності, суттєво обмежена через стійкі функціональні порушення в їх організмі, перелік яких встановлено Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України № 561. Чи ризикне незрячий чи людина яка пересувається в межах квартири на милицях, або «візочник», (Скік Ю.М. та Скік К.М.), без крайньої необхідності рипнутися надвір? Відповідь, криється в нашому з вами ставленні до цієї категорії співгромадян і небайдужості (чи байдужості) тих, хто мав би перейматися їхніми потребами. Інваліди, ветерани, люди поважного віку, стають заручниками власних помешкань через безпомічність. Спілкування, яке для багатьох людей з інвалідністю, літніх громадян, стає справжнім елементом розкоші. Для таких людей, вулиця перетворилася чи не на поле бою з тими проблемами, які їх оточують повсякчас. Яким є їхнє життя, які щоденні проблеми турбують цих людей? Діяльність органів держвлади або місцевого самоврядування в цих напрямках повинна бути спрямована на бажання виконати свої обов’язки та створити належні умови для життя осіб з особливими потребами. При цьому фактичні потреби конкретної людини, можуть бути задоволені будь-яким сприятливим способом для неї та можливим способом для органу держвлади або місцевого самоврядування. Баланс між інтересами члена суспільства та громади повинен бути знайдений з урахуванням інтересів усіх сторін і демонструвати дійсне бажання виконати свої завдання в цьому напрямі. Ідеться про створення умов доступності для людей з особливими потребами до всіх можливостей інших людей у країні, зокрема доступності до мінімального набору життєважливих ліків, продуктового набору, для мінімальних умов життєдіяльності та життєвиживаня, комунікації, в умовах карантину, в умовах поширення коронавірусу, в умовах свідомої самоізоляції. Доля іноді буває несправедливою до нас, (Скік Ю.М., Скік К.М.) і в житті трапляються такі події, через які просто перестаєш вірити в щось хороше. Так, за волею долі, якийсь нещасний випадок робить з людини інваліда. Що таке інвалідність? Напевно, вирок, тому що в світі чомусь вважається, що людина з обмеженими можливостями – неповноцінний член суспільства. Але я з цим зовсім не погоджуюсь! На мій погляд, люди з обмеженими можливостями мають дуже важливі риси характеру, яких немає у здорових людей. Людина із інвалідністю стикається із безліччю проблем, які невідомі іншим людям. В першу чергу потрібно сказати про обмеження доступу інвалідів до соціальних благ, які відомі абсолютній більшості населення планети, а саме магазинів, аптек, вокзалів, перукарень тощо. Одним із прикладів труднощів реалізації своїх прав з якими стикаються інваліди є сфера соціального забезпечення. Найбільш яскравий приклад є обмеження прав інвалідів щодо соціальних виплат. Держава, попри декларування рівного захисту всіх громадян, дуже часто залишає без уваги тих, хто не завжди може захистити себе самостійно. Використовуючи виправдання типу «економія» чи «оптимізація витрат», влада по факту позбавляє їх життєво необхідних ресурсів. Достатньо лише поглянути на щорічний бюджет в країні, щоб визначити ставлення держави до потреб людей із обмеженими можливостями. Навіть у країнах із високими доходами такі «особливі» люди не можуть повністю задовольнити свої основні потреби для повноцінного життя. Яка ситуація в бідних країнах або в «країнах, що розвиваються», спрогнозувати не складно. Люди з інвалідністю є однією із найуразливіших категорій громадян та потрапляють під найжорсткіші удари економічної нестабільності. В країнах ЄС особі з інвалідністю надаються спеціальні пільги. Вони залежать від того, які особливі відмітки були проставлені в його свідоцтві про інвалідність. В моєму свідоцтві про інвалідність проставлена відмітка: «Безстроковий інвалід другої групи. Непрацездатний в умовах звичайного виробництва». Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а збери однодумців і допоможи!». НАС, Скік Ю.М. та мою дружину Скік К.М безстрокових інвалідів другої групи. Непрацездатних в умовах звичайного виробництва, де-факто з пенсією 1840 грн., людей похилого віку, осіб з інвалідністю, найбільше втішить зміна ставлення нашого суспільства до інвалідів. Аби, все частіше до людей з обмеженими можливостями, підходили небайдужі з питанням: «Може Вам допомогти?». І всі Ми, стали набагато добрішими і це найважливіше! В умовах поширення коронавірусу, літні люди, люди похилого віку, входять до групи найбільшого ризику, під час епідемії коронавірусної інфекції. Тому Міністерство охорони здоров’я,соціальної політики, просить (але при цьому, нічого не робить- тільки «просить») за можливості допомагати їм продуктами, ліками та засобами дезінфекції. Та увагу зосередили на адресній допомозі — продукти, ліки, оплата комунальних послуг, інформування. Ми всі знаємо наших сусідів, знаємо, хто потребує допомоги, але часто закриваємо очі на потребуючих. А треба навпаки, зараз широко відкрити очі, дивитися, хто потребує, і допомагати. Друга біда – нас чекає і економічна криза: навіть волонтери, які б вони не були сильні, багаті, не можуть допомогти людям, бо рано чи пізно (а це буде скоріше рано, ніж пізно) вони вийдуть з грошей. Так само підняття цін у магазинах на продукти, засоби гігієни і все інше. Рано чи пізно будь-які волонтери вийдуть з грошей. Через загрозу поширення коронавірусу на теренах України були введенні карантинні заходи, які боляче б'ють по економіці країни й гаманцю кожного українця. Проте держава може врятувати соціально незахищенні верстви населенн. Будемо чесними - більшість людей в Україні живуть, не маючи істотних фінансових накопичень – багато сімей живуть, що називається, від зарплати до зарплати. (від пенсії до пенсії -1840 грн.) А у нас коронавірус і карантин. Пройде місяць і у людей може банально не вистачатиме коштів, щоб підтримати себе, сім'ю – купити їжу і ліки. Для багатьох це проблема і страх №1 зараз. Це – на жаль факт, який не можна не враховувати. Ми, на жаль занадто бідні - як країна для цього – але без засобів до існування не повинна залишитися в цей кризовий час жодна людина! Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів. МИ, Скік Ю.М., Скік К.М і звертаємося до ВАС, лише заради, розв’язання, вирішення, конкретного питання. У зв’язку з знаходженням на межі виживання та у зв’язку з складними життєвими обставинами, як особам, що через певні обставини, опинилися в скрутному та безвихідному матеріальному стані, спричинених як соціальним становищем, внаслідок чого частково не маємо здатності та можливості, самостійно піклуватися про своє особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному, так і викликаному тривалою (пожиттєвою, невиліковною ) хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я. Наголошую, що питання отримання допомоги знаходиться у прямій фактичній залежності з належним соціальним забезпеченням нашої родини. Принижуються, запобігають перед представниками влади, , ті, хто не має права, - раби. Вільна людина, має право і гідність – вона вимагає дотримання закону. Так «влада» виказала «небайдужість» до людського життя, «чуйність та розуміння» проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації – надавши, два рази, пакунок з продуктами, дві маски та рукавички (створивши ілюзію, піклування та імітацію, нібито турботи, займаючись профанацією, та фарисейством !) Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. Водночас, справеливості заради і до честі, посадових осіб управління розвитку підприємництва Виконавчого комітету Криворізької міської ради, які, не самоусунулись, а активно, намагаються нам, допомогти (і допомогають) (піклуючись про законність а не доцільність розгляду нашого звернення), не переклали усю турботу, піклування та увагу, про нашу малозабезпечену родину, (МИ, з дружиною, обоє є Людьми з безстроковою інвалідністю ІІ групи), так би мовити, на наші «плечі, і не залишили Нас, наодинці зі своїми проблемами. А, виказали увагу, чуйність та порозуміння Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня » «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. Європейцю важко уявити, що деякі квазі-чиновники, у нас змагаються, перш за все, не за Громадянина, а за прихильність влади «соціальної», «торгівельної», «медичної», «комунальної»….. З моральної точки зору це означає захист гідності людини як основну засаду всієї організації суспільства. Саме такий, поєднаний з альтруїзмом індивідуалізм став ядром християнства, а згодом і основою західної цивілізації. Чи випадково, Святе Письмо велить любити, як себе, ближнього свого, а не свій рід, своє плем’я, свою державу тощо? Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а, збери однодумців і допоможи!». МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Як особи, (Скік Ю.М., Скік К.М.) з обмеженими рухливими можливостями, обмеженою дієздатністю (ми, обоє, Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи) стикаємося з бар’єрами, що перешкоджають нашому моєму належному доступу до комунікації, торгівельних послуг, які для багатьох з Вас, є звичними, (просто, банальний самостійний прихід, у тому числі до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка», для придбання (через соціального працівника) життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовували/ють. У зв’язку із неможливістю за станом здоров’я, (знаходженням у фізичному нездужанні, пов’язаним з певними рецидивними хронічними розладами у фізичному стані здоров’я, (деформуючий двосторонній коксартроз кульшового суглоба, 3-го 4-го ступеню), і як наслідок, людини з обмеженою дієздатністю ( яка пересувається на милицях, лише, в межах квартири, і вже майже три роки, практично не виходить з квартири), з неможливістю, самостійно, з’явитися до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовують. Сенс відомої приказки: «Від суми та від тюрми не зарікайся», — можна віднести і до інвалідності. Подібне виникає внаслідок нещастя або ж захворювання. Статус «інвалід» несе певний соціальний і юридичний зміст. Життя непередбачуване. Нерідко стається так, що людина не працездатного віку, в якої ще вчора було багато задумів і планів, раптом опиняється на лікарняному ліжку й додому повертається вже інвалідом. Щось схоже, сталося і з моєю дружиною Скік К.М. Вона, не працювала, щоправда, планувала ще стільки всього зробити…, аж раптом у 60 років (2017 рік) у неї діагностували, невиліковну, тривалу хворобу - з таким, невтішним діагнозом, як цироз печінки, декомпенсоване ураження печінки (клас С за шкалою Чайлд - П'ю), та цілим букетом захворювань), що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії. Маємо надію, тільки, на БОГА, але чи вдасться нам повернутися до повноцінного життя – став безстроковими інвалідами, другої групи. З рекомендацією лікарів, моїй дружині, кожні три місяці, проходити (не безкоштовний-навіть людині з інвалідністю ІІ групи) курс інтенсивної терапії, обстеження, крапельниці, сдача дороговартісних аналізів, у лікувальному закладі, тощо. (А це, щоразу, 4500 - 5000 грн.) Моя дружина, Скік К.М., будучи, Людиною з безстроковою інвалідністю другої групи, у 2020 році, зазнала, нещадного гострого мозкового інсульту з паралізацію кінцівок, (має витрачати щомісячно, (за рекомендацією лікарів) тільки на ліки, (наслідки, подолання гострого інсульту), по 2500-3000 грн., (та ще по 2000-2500 грн. для підтримки більш-менш, комфортного життєвиживання, пересилюючи нестерпний болі та щоденні страждання, при такому трагічному діагнозі, як де компенсований цироз печінки, клас С), а її жалюгідна, жебрацька пенсія, навіть, не передбачала, такого поняття, як харчування. Це хвороба, яка може зруйнувати життя і вкрасти майбутнє як окремої людини, так і цілої родини. Більшість людей, які вижили після інсульту, протягом усього життя страждають від його фізичних, когнітивних, психічних та соціально-економічних наслідків, що зумовлює величезний тягар цієї хвороби для сімей, громад та держави. У той час, коли МИ з дружиною. як Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи, (один пересувається на милицях, а друга пересувається на ходунках), лише, в межах, квартири, пересилюючи фізичний та моральний біль, страждаючи, не знаємо як вижити, дожити до завтрашнього дня, як прості люди, не маючи великого та надійного, фінансового запліччя, деякі квазі-чиновники від влади йшли/йдуть дорогою брехні, ошуканства, фарисейства, знущання, здирництва, вимагання та незаконного збагачення. Коли проблеми зі здоров'ям призводять до повної або часткової втрати працездатності, а також неможливості повноцінного самообслуговування, людині доводиться звертатися до заходів державної підтримки. Як би не сумно, це не звучало, МИ розуміємо, що моя дружина, мусить пожиттєво, довічно, вживати ліки, проходити (не безкоштовний) курс інтенсивної терапії. Якщо купувати всі, які призначають, то пенсії за віком, не вистачить. Але вона все-таки більша, ніж пенсія інваліда ІІ групи. Все це, серйозно обмежує доступ Громадянки України Скік К.М., яка не має достатніх фінансових коштів, до якісного та ефективного лікування, (цирозу печінки та подолання наслідків гострого мозкового інсульту з паралізацією кінцівок), а також створює реальну дискримінацію за рівнем заможності та / або соціальним статусом» Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Звертаю вашу увагу, що, Я, як кіногерой легендарного кінофільму, рос.мов. «Я, мзду не беру, мне за Державу обидно». Так от, я, поборами і здирництвом, ліцимірством та блюзнирством, не займаюся, (і «точку зору, я круто не змінюю», а вас, влада, може згубити, марнославство) І, ці ганебні рудементи, мені не притаманні! Це відповідь, на те ситуативне відчуття, натяк, яке у мене склалося. Закон підбурює робити те, про що сам, і забороняє. Гордість, гріх для дурнів, і треба, прощати тих, хто згрешив, проти нас! Чи має бути в людини гордість? Багато хто скаже, що має бути. І продовжать, що, є гордість, а є гординя, що це різні речі… Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо іншої сторони. І, я був і буду, щиросердно вдячний, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для моєї родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, лежить, паралізована), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. Тож, дбаючи про захист своєї репутації, мережі магазинів «Мясная Мануфактура», не треба боятися відповідальних рішень і кроків, оскільки саме вони, стали підґрунтям для встановлення справедливості. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. І все ж таки, МИ, маємо відчуттям спокою і певності, що праця усього нашого життя – боротьба духовна й фізична за Україну - буде ширитися поміж Вас, людей щирих, милосердних і вірних. Сподіваємось, що з милості Божої і вашої ласки, збудиться. Та з поміччю Божою і таких щиро небайдужих до нашого горя людей, (маємо надію), як у у мережі магазинів ««Мясна Лавка». Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Неважливо, що Ви продаєте: чи це послуги, чи це товар, чи Ви створюєте рекламу. Більшість намагається продавати сам товар зі всією наявною ввічливістю до клієнта. І тільки одиниці розуміють, що не товар головний, а сам клієнт. Жоден клієнт не ощасливить Вас шелестом купюр, якщо він не відчує: або потребу, або вигоду в придбанні цього товару. І далеко не на першому місці є той момент, в якій власне «обгортці» цей товар, чи які в нього яскраві технічні характеристики. Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо товару. І що найголовніше – щодо клієнта. Вигода. Ось тут починається найцікавіше. Кожна компанія муштрує своїх працівників в ідеальному знанні товару, у вмінні чарівно посміхатись та бути неабияк ввічливим перед клієнтом. Але чому немає бажаних результатів? Чому клієнт, якого носять мало не на руках, не віддячується і не залишає щедру винагороду для Компанії? Істина тут криється вже в нашому баченні ситуації. Кожен продавець зі всіма достоїнствами, які ідеально намуштровані, намагається «спихнути» товар клієнту. Робить весь акцент на те, який товар привабливий, які характеристики має товар, тощо. Товар, товар, товар… Тоді виникає логічне питання. А де тут клієнт? Чому він не купляє таку ідеально розмальовану річ? Насправді ми забули про клієнта, який має живі емоції, потреби, захоплення, відчуття. Клієнти – це цеглини вашого бізнесу Уявіть, що ви будуєте будинок – цеглина до цеглини, щодня, поверх за поверхом, його зводите. Спершу збудували фундамент – уяснили свої цілі, цінності і глибинну віру. Далі вибудували перший поверх – отримали перших клієнтів, які згодом стануть постійними, взялись за наступний поверх – епізодичних клієнтів, яких теж потрохи інтегруєте у структуру свого бізнесу, задовольняючи їхні потреби, і вибудовуєте фінансові ланцюжки з наступним рівнем клієнтів – третім поверхом і т. д. Однак, скажіть, будь ласка, чи для того, щоб вибудувати будинок, достатньо просто класти цеглу на цеглу, чи має бути ще щось між цими цеглинами? Так, справді – між цеглинами має бути бетонний розчин. Якщо його не буде, то стіна розвалюватиметься, тільки но ми накладемо певну кількість цегли. Подібно до того, коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, але не можете опертися на давніх, бо свого часу не сформували з ними достатньо добрих взаємин. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX ст., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ви пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Запам’ятайте: у вас буде рівно стільки клієнтів, на скількох у вас вистачить любові. Коли ми умовно «приходимо» (через соціальних працівників) до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка»», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, умовно влаштовують, ознайомлюємося через знайомих, соціального працівника (як у нашому випадку), то на що, звертаємо увагу в першу чергу? На товар? Ну це логічно, коли питання грошей, для нас не визначальне. Але у випадку, якщо Я, Скік Ю.М., не є олігархом, або, скажімо, багатієм, (з жалюгідною, жебрацькою, пенсією по інвалідності –1840 грн.), то ми звичайно дивимся на ціни. А, ціни у Вас, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», шановні, (іноді) ну, просто вражають, у хорошему сенсі, цього слова, але для нас, нажаль, непідйомні. Не тільки реклама є двигуном торгівлі, але й, власне, ціни, (умови). Ціни відображають на цінниках, а цінники приваблюють покупців та впливають на їх (наш вибір) вибір товару. Саме через ціну здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням. Саме, цілком прийнятні ціни, позитивні рекомендації, та схвальні відзиви, стали каталізатором, для нашого свідомого вибору, певної преференції, саме, до мережі магазинів ««Мясна Лавка». І, саме Ваш товар, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», завоював нас, привабив, як споживачів, серед інших конкурентних товарів. Розумне співвідношення ціни і якості. Вміле, лояльне, ціноутворення приведе Вас до прибутку, а покупця – до задоволеності від відвідин мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка» «Клієнти – це цеглини вашого бізнесу» Таки так: у сучасних умовах ведення бізнесу однією лише повагою не обійтись. Якщо ви, не готові відігравати суттєвої ролі у житті свого клієнта, не збираєтесь брати відповідальність за його життя, а просто за те, щоб продати «якісний і надійний» товар, то збудувати тривалі взаємини, на яких ви з користю для обох розбудовуватимете свій бізнес, – нереально». Взаємодія з Громадянином –споживачем, повинна будуватись на двох принципах: повага та чесність. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». СУТЬ, ФАБУЛА ЗВЕРНЕННЯ Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів (у нашому випадку, до клієнта) «Коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, ВИ можете опертися на давніх, бо свого часу сформували з ними ( СКІК Ю.М.) достатньо добрі взаємини. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX століття., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, і маємо сподівання, є, Ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ВИ пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, була і маємо сподівання, є, Ваша любов та повага, до клієнта». Ця підтримка — була і буде свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем Скік Ю.М., та нашої малозабезпеченої родини! Заздалегідь, Велике спасибі Вам, за якісно зроблену роботу. Долучившись до цієї шляхетної справи, Ви покажете та викажете, небайдужість, до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації. МИ тішимося думкою, що «дзвін монет гаманця», не став для Вас пріоритетом та не затьмарив Ваше покликання - служіння людям. І, МИ з дружиною Скік К.М. були і будимо, щиросердно вдячні, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для нашої родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, долає наслідки поралізації), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. МИ, щиро вдячні, усім, без винятку, за найменьшу, будь яку, допомогу, і яка, важлива для нас, не в майбутньому, а зараз. Служіння людям – це, в першу чергу, відчуття самопожертви заради інших, без будь-якої за це винагороди, крім подяки людей, яким ваша нелегка праця і високий професіоналізм, на пряму причетні, до гідної справи збереження і відновлення здоров’я, ЗА ДОПОМОГОЮ СВОЄЇ ПРОДУКЦІЇ Ви з честю, виконуєте свою нелегку, але вкрай важливу роботу! Найцінніша та допомога, яка надається сьогодні, ніж та, що обіцяється в майбутньому. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. Шановні керівники, мережі магазинів ««Мясна Лавка», У звязку з вищезазначеним, у нас виникають деякі питання, які потребують роз’яснення та розв’язання, а саме: Чи можемо ми сподіватися, що Ви, не втратили відчуття, небайдужості та чуйності, милосердя та людяності, до малозабезпеченої, до самотньо проживаючої особи, Скік Ю.М., яка перебуває у складних життєвих обставинах!? І, чи можемо ми розраховувати, (в рамках нашої домовленості-хоча б раз у квартал), на доброчинність та благодійну допомогу в забезпеченні продуктовим набором, нашої малозабезпеченої родини, у тому числі і до Новорічно-різдвяного столу!? Будучи людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Тим самим створивши для нас відчуття необхідності і важливості, особливо в новорічні свята. Ми все своє життя провели в праці та повсякденному неспокої, тож заслужили у Бога і людей, щоб наша старість минала у турботі та опіці. Чи можемо, МИ, сподіватися, що ця багодійна допомога нашій родині, не спонтанна та емоційна і не остання, та ми можемо і в подальшому сподіватися на підтримку від вас, (хоча б, раз у квартал) як благодійників, людей щирих, милосердних і вірних !? Заздалегідь дякуємо та сподіваємось на подальшу співпрацю! Потрібно змінювати стереотипне мислення, що благодійність потрібно робити тихо, ніби ви, ми, не маємо про неї говорити, а натомість соромитись розказати, бо про вас можуть подумати щось не те. Але насправді благодійність потрібно робити гучно, треба про це розповідати, бо таким чином ми зможемо зробити системні зміни, поліпшити ситуацію, допомогти більшим, переконати своє оточення, залучити, небайдужих друзів. А ми кажемо, що благодійність – це про інше, зокрема про усвідомлення, що ти хочеш долучитись до вирішення проблеми, хочеш зрозуміти, чим саме твоя допомога була важливою, ти не створюєш жебрацьку систему, на якій люди паразитують, замість того, щоб щось змінити у своєму житті, ні. Благодійність – це про нові інструменти, які дозволяють комунікувати, з’єднувати людей з різних куточків України, долучатись до єдиних рухів – саме це є дуже важливим у нашому сучасному світі. Кожна людина з будь-якого куточка країни може стати частиною чогось більшого, якогось

Вих.№39/р Мясна Лавка Від 08.12.2021 р. Кривий Ріг, Адрес: вулица Косіора, дом 48 Міністерство соціальної політики України м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601 zvernennya@mlsp.gov.ua infozapit@mlsp.gov.ua Голові виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, Email: mvk99@kr.gov.ua, mvkkr@ukr.net radakr@kr.gov.ua Виконком Криворізької міської ради Управління розвидку підприємцтва виконкому Криворізької міської ради 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровській області пл. Молодіжна, 1, e-mail: urp@kr.gov.ua Голові Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради Адреса: 50089, м. Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 42 E-mail: dzr_vk@ukr.net Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради 50006, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 16 E-mail: soctrud7148@gmail.com До: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008 номер телефону гарячої лінії Уповноваженого 0 800 50 17 20, hotline@ombudsman.gov.ua Дніпропетровська обласна державна адміністрація Адрес: проспект Олександра Поля, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 e-mail: info@adm.dp.ua nikolenko@adm.dp.gov.ua Директору Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Адрес: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49123, 49094 Кришень Олена Вікторівна Електронна пошта - gupczn@adm.dp.ua gupczn@adm.dp.gov.ua Заявник-подякувач: Скік Юрій Михайлович, 08.04.1958 року народження Мешкаю та зареєстрований, за адресою: 50027, м. Кривий Ріг Діпропетровської області, будинок № 8, кв. 64, вул. Віталія Матусевича (вул. ХХІІ-го Партз'їзду) засоби зв’язку : моб. 096-015-4617 E-mail: mega_yura_skik58@ukr.net Безстрокового інваліда другої групи Непрацездатного в умовах звичайного виробництва З пенсією -1840 грн. ПРОХАННЯ ПРО ДОПОМОГУ Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю переважно трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом. Разом з тим, як ніхто інший, ці люди потребують підтримки і заохочення, бо їхнє життя - це щоденна боротьба. Дякуємо всім, хто опікується інвалідами, адже надання їм щоденної підтримки й допомоги – це реальний вияв милосердя, людяності та любові до ближнього. Не залишайтеся байдужими! Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». В умовах глобальної економічної кризи та поширення коронавірусної інфекції надзвичайно важливим буде те, що влада та бізнес об’єднають свої зусилля в підтримці вразливих категорій населення, і МИ, закликаємо, соціально відповідальний бізнес приєднуватися до допомоги людям, які за нинішніх обставин найбільше її потребують. Саме, Ви, можете, вплинути на вибір осіб, хто потребує адресної допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, і яким, вкрай потрібна благодійна допомога, та вийти з ініціативою, стати ініціаторами. БУДУЧИ, людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Та зняти перешкоди та труднощі, внаслідок організаційних, фінансових та фізичних аспектів нашого функціонування, а саме, в забезпеченні рівного доступу людини з особливими потребами, до побутово-торгівельних послуг! Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, виказали/викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Навіть ті люди, які не хотіли розчаровувати нас, іноді роблять це. Можливо, вони не знали, що завдають нам болю, але гріх є частиною людської натури. Ніхто, навіть ми самі, не можемо постійно виправдовувати всі очікування. Усвідомлення цієї істини і визнання наших нереалістичних очікувань допоможе нам стати вільними. МИ, пам’ятаємо, коли відбувається щось не так, завжди легше звинувачувати інших і думати, що праві саме ми. Але ми знайдемо свободу тоді, коли вивчимо мотиви і очікування свого серця замість того, щоб звинувачувати інших. Навіть, коли люди, грішать проти нас свідомо, ми все одно стикаємося з вибором пробачити їх чи ні. І це приводить нас до наступного кроку. Це вибір, і часто це процес. Ми можемо прийняти рішення прощати, тому що ми самі були прощені, і просити про Божу благодать, щоб дотримуватися свого рішення цілком і повністю. Можливо, нам знадобиться час, щоб вщухли спогади і заподіяний біль. На склоне лет на белом свете, весьма уютно куковать. На нас поплевывают дети, а всем и вовсе наплевать. Днем кажется, что близких миллион, и с каждым есть связующая нить, а вечером безмолвен телефон и нам, по сути, некому звонить... Стареть совсем не больно и не сложно, не мучат и не гнут меня года. И только примириться невозможно, что прежним я не буду никогда. Уже мы стали старыми людьми, но столь же суетливо беспокойны, вступая с непокорными детьми в заведомо проигранные войны. Игорь Губерман. Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Життєдіяльність осіб, яким встановлено групу інвалідності, суттєво обмежена через стійкі функціональні порушення в їх організмі, перелік яких встановлено Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України № 561. Чи ризикне незрячий чи людина яка пересувається в межах квартири на милицях, або «візочник», (Скік Ю.М. та Скік К.М.), без крайньої необхідності рипнутися надвір? Відповідь, криється в нашому з вами ставленні до цієї категорії співгромадян і небайдужості (чи байдужості) тих, хто мав би перейматися їхніми потребами. Інваліди, ветерани, люди поважного віку, стають заручниками власних помешкань через безпомічність. Спілкування, яке для багатьох людей з інвалідністю, літніх громадян, стає справжнім елементом розкоші. Для таких людей, вулиця перетворилася чи не на поле бою з тими проблемами, які їх оточують повсякчас. Яким є їхнє життя, які щоденні проблеми турбують цих людей? Діяльність органів держвлади або місцевого самоврядування в цих напрямках повинна бути спрямована на бажання виконати свої обов’язки та створити належні умови для життя осіб з особливими потребами. При цьому фактичні потреби конкретної людини, можуть бути задоволені будь-яким сприятливим способом для неї та можливим способом для органу держвлади або місцевого самоврядування. Баланс між інтересами члена суспільства та громади повинен бути знайдений з урахуванням інтересів усіх сторін і демонструвати дійсне бажання виконати свої завдання в цьому напрямі. Ідеться про створення умов доступності для людей з особливими потребами до всіх можливостей інших людей у країні, зокрема доступності до мінімального набору життєважливих ліків, продуктового набору, для мінімальних умов життєдіяльності та життєвиживаня, комунікації, в умовах карантину, в умовах поширення коронавірусу, в умовах свідомої самоізоляції. Доля іноді буває несправедливою до нас, (Скік Ю.М., Скік К.М.) і в житті трапляються такі події, через які просто перестаєш вірити в щось хороше. Так, за волею долі, якийсь нещасний випадок робить з людини інваліда. Що таке інвалідність? Напевно, вирок, тому що в світі чомусь вважається, що людина з обмеженими можливостями – неповноцінний член суспільства. Але я з цим зовсім не погоджуюсь! На мій погляд, люди з обмеженими можливостями мають дуже важливі риси характеру, яких немає у здорових людей. Людина із інвалідністю стикається із безліччю проблем, які невідомі іншим людям. В першу чергу потрібно сказати про обмеження доступу інвалідів до соціальних благ, які відомі абсолютній більшості населення планети, а саме магазинів, аптек, вокзалів, перукарень тощо. Одним із прикладів труднощів реалізації своїх прав з якими стикаються інваліди є сфера соціального забезпечення. Найбільш яскравий приклад є обмеження прав інвалідів щодо соціальних виплат. Держава, попри декларування рівного захисту всіх громадян, дуже часто залишає без уваги тих, хто не завжди може захистити себе самостійно. Використовуючи виправдання типу «економія» чи «оптимізація витрат», влада по факту позбавляє їх життєво необхідних ресурсів. Достатньо лише поглянути на щорічний бюджет в країні, щоб визначити ставлення держави до потреб людей із обмеженими можливостями. Навіть у країнах із високими доходами такі «особливі» люди не можуть повністю задовольнити свої основні потреби для повноцінного життя. Яка ситуація в бідних країнах або в «країнах, що розвиваються», спрогнозувати не складно. Люди з інвалідністю є однією із найуразливіших категорій громадян та потрапляють під найжорсткіші удари економічної нестабільності. В країнах ЄС особі з інвалідністю надаються спеціальні пільги. Вони залежать від того, які особливі відмітки були проставлені в його свідоцтві про інвалідність. В моєму свідоцтві про інвалідність проставлена відмітка: «Безстроковий інвалід другої групи. Непрацездатний в умовах звичайного виробництва». Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а збери однодумців і допоможи!». НАС, Скік Ю.М. та мою дружину Скік К.М безстрокових інвалідів другої групи. Непрацездатних в умовах звичайного виробництва, де-факто з пенсією 1840 грн., людей похилого віку, осіб з інвалідністю, найбільше втішить зміна ставлення нашого суспільства до інвалідів. Аби, все частіше до людей з обмеженими можливостями, підходили небайдужі з питанням: «Може Вам допомогти?». І всі Ми, стали набагато добрішими і це найважливіше! В умовах поширення коронавірусу, літні люди, люди похилого віку, входять до групи найбільшого ризику, під час епідемії коронавірусної інфекції. Тому Міністерство охорони здоров’я,соціальної політики, просить (але при цьому, нічого не робить- тільки «просить») за можливості допомагати їм продуктами, ліками та засобами дезінфекції. Та увагу зосередили на адресній допомозі — продукти, ліки, оплата комунальних послуг, інформування. Ми всі знаємо наших сусідів, знаємо, хто потребує допомоги, але часто закриваємо очі на потребуючих. А треба навпаки, зараз широко відкрити очі, дивитися, хто потребує, і допомагати. Друга біда – нас чекає і економічна криза: навіть волонтери, які б вони не були сильні, багаті, не можуть допомогти людям, бо рано чи пізно (а це буде скоріше рано, ніж пізно) вони вийдуть з грошей. Так само підняття цін у магазинах на продукти, засоби гігієни і все інше. Рано чи пізно будь-які волонтери вийдуть з грошей. Через загрозу поширення коронавірусу на теренах України були введенні карантинні заходи, які боляче б'ють по економіці країни й гаманцю кожного українця. Проте держава може врятувати соціально незахищенні верстви населенн. Будемо чесними - більшість людей в Україні живуть, не маючи істотних фінансових накопичень – багато сімей живуть, що називається, від зарплати до зарплати. (від пенсії до пенсії -1840 грн.) А у нас коронавірус і карантин. Пройде місяць і у людей може банально не вистачатиме коштів, щоб підтримати себе, сім'ю – купити їжу і ліки. Для багатьох це проблема і страх №1 зараз. Це – на жаль факт, який не можна не враховувати. Ми, на жаль занадто бідні - як країна для цього – але без засобів до існування не повинна залишитися в цей кризовий час жодна людина! Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів. МИ, Скік Ю.М., Скік К.М і звертаємося до ВАС, лише заради, розв’язання, вирішення, конкретного питання. У зв’язку з знаходженням на межі виживання та у зв’язку з складними життєвими обставинами, як особам, що через певні обставини, опинилися в скрутному та безвихідному матеріальному стані, спричинених як соціальним становищем, внаслідок чого частково не маємо здатності та можливості, самостійно піклуватися про своє особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному, так і викликаному тривалою (пожиттєвою, невиліковною ) хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я. Наголошую, що питання отримання допомоги знаходиться у прямій фактичній залежності з належним соціальним забезпеченням нашої родини. Принижуються, запобігають перед представниками влади, , ті, хто не має права, - раби. Вільна людина, має право і гідність – вона вимагає дотримання закону. Так «влада» виказала «небайдужість» до людського життя, «чуйність та розуміння» проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації – надавши, два рази, пакунок з продуктами, дві маски та рукавички (створивши ілюзію, піклування та імітацію, нібито турботи, займаючись профанацією, та фарисейством !) Мне жаль небосвод этот синий, жаль землю и жизни осколки; мне страшно, что сытые свиньи, страшней, чем голодные волки. Игорь Губерман. Водночас, справеливості заради і до честі, посадових осіб управління розвитку підприємництва Виконавчого комітету Криворізької міської ради, які, не самоусунулись, а активно, намагаються нам, допомогти (і допомогають) (піклуючись про законність а не доцільність розгляду нашого звернення), не переклали усю турботу, піклування та увагу, про нашу малозабезпечену родину, (МИ, з дружиною, обоє є Людьми з безстроковою інвалідністю ІІ групи), так би мовити, на наші «плечі, і не залишили Нас, наодинці зі своїми проблемами. А, виказали увагу, чуйність та порозуміння Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня » «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». Тому і так важливо нам, чадам Христової Церкви, умертвити в собі будь-яку схильність до фарисейства, будь-яку тягу до «впевненості ситого», будь-яке бажання впливати на життя ближнього. Європейцю важко уявити, що деякі квазі-чиновники, у нас змагаються, перш за все, не за Громадянина, а за прихильність влади «соціальної», «торгівельної», «медичної», «комунальної»….. З моральної точки зору це означає захист гідності людини як основну засаду всієї організації суспільства. Саме такий, поєднаний з альтруїзмом індивідуалізм став ядром християнства, а згодом і основою західної цивілізації. Чи випадково, Святе Письмо велить любити, як себе, ближнього свого, а не свій рід, своє плем’я, свою державу тощо? Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Самі люди, європейці, активно діють на благо найбільш незахищених верств населення, вступаючи в громадські організації, лобіюючи їх інтереси і збираючи для них пожертвування. Їх гасло: «Якщо ти бачиш, що хтось потребує допомоги – не чекай милості від держави, а, збери однодумців і допоможи!». МИ, хочемо наголосити, на тих речах, які кричуще, б’ють дзвоном, в наше серце! Як особи, (Скік Ю.М., Скік К.М.) з обмеженими рухливими можливостями, обмеженою дієздатністю (ми, обоє, Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи) стикаємося з бар’єрами, що перешкоджають нашому моєму належному доступу до комунікації, торгівельних послуг, які для багатьох з Вас, є звичними, (просто, банальний самостійний прихід, у тому числі до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка», для придбання (через соціального працівника) життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовували/ють. У зв’язку із неможливістю за станом здоров’я, (знаходженням у фізичному нездужанні, пов’язаним з певними рецидивними хронічними розладами у фізичному стані здоров’я, (деформуючий двосторонній коксартроз кульшового суглоба, 3-го 4-го ступеню), і як наслідок, людини з обмеженою дієздатністю ( яка пересувається на милицях, лише, в межах квартири, і вже майже три роки, практично не виходить з квартири), з неможливістю, самостійно, з’явитися до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, влаштовують. Сенс відомої приказки: «Від суми та від тюрми не зарікайся», — можна віднести і до інвалідності. Подібне виникає внаслідок нещастя або ж захворювання. Статус «інвалід» несе певний соціальний і юридичний зміст. Життя непередбачуване. Нерідко стається так, що людина не працездатного віку, в якої ще вчора було багато задумів і планів, раптом опиняється на лікарняному ліжку й додому повертається вже інвалідом. Щось схоже, сталося і з моєю дружиною Скік К.М. Вона, не працювала, щоправда, планувала ще стільки всього зробити…, аж раптом у 60 років (2017 рік) у неї діагностували, невиліковну, тривалу хворобу - з таким, невтішним діагнозом, як цироз печінки, декомпенсоване ураження печінки (клас С за шкалою Чайлд - П'ю), та цілим букетом захворювань), що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії. Маємо надію, тільки, на БОГА, але чи вдасться нам повернутися до повноцінного життя – став безстроковими інвалідами, другої групи. З рекомендацією лікарів, моїй дружині, кожні три місяці, проходити (не безкоштовний-навіть людині з інвалідністю ІІ групи) курс інтенсивної терапії, обстеження, крапельниці, сдача дороговартісних аналізів, у лікувальному закладі, тощо. (А це, щоразу, 4500 - 5000 грн.) Моя дружина, Скік К.М., будучи, Людиною з безстроковою інвалідністю другої групи, у 2020 році, зазнала, нещадного гострого мозкового інсульту з паралізацію кінцівок, (має витрачати щомісячно, (за рекомендацією лікарів) тільки на ліки, (наслідки, подолання гострого інсульту), по 2500-3000 грн., (та ще по 2000-2500 грн. для підтримки більш-менш, комфортного життєвиживання, пересилюючи нестерпний болі та щоденні страждання, при такому трагічному діагнозі, як де компенсований цироз печінки, клас С), а її жалюгідна, жебрацька пенсія, навіть, не передбачала, такого поняття, як харчування. Це хвороба, яка може зруйнувати життя і вкрасти майбутнє як окремої людини, так і цілої родини. Більшість людей, які вижили після інсульту, протягом усього життя страждають від його фізичних, когнітивних, психічних та соціально-економічних наслідків, що зумовлює величезний тягар цієї хвороби для сімей, громад та держави. У той час, коли МИ з дружиною. як Люди з безстроковою інвалідністю ІІ групи, (один пересувається на милицях, а друга пересувається на ходунках), лише, в межах, квартири, пересилюючи фізичний та моральний біль, страждаючи, не знаємо як вижити, дожити до завтрашнього дня, як прості люди, не маючи великого та надійного, фінансового запліччя, деякі квазі-чиновники від влади йшли/йдуть дорогою брехні, ошуканства, фарисейства, знущання, здирництва, вимагання та незаконного збагачення. Коли проблеми зі здоров'ям призводять до повної або часткової втрати працездатності, а також неможливості повноцінного самообслуговування, людині доводиться звертатися до заходів державної підтримки. Як би не сумно, це не звучало, МИ розуміємо, що моя дружина, мусить пожиттєво, довічно, вживати ліки, проходити (не безкоштовний) курс інтенсивної терапії. Якщо купувати всі, які призначають, то пенсії за віком, не вистачить. Але вона все-таки більша, ніж пенсія інваліда ІІ групи. Все це, серйозно обмежує доступ Громадянки України Скік К.М., яка не має достатніх фінансових коштів, до якісного та ефективного лікування, (цирозу печінки та подолання наслідків гострого мозкового інсульту з паралізацією кінцівок), а також створює реальну дискримінацію за рівнем заможності та / або соціальним статусом» Однією, з найвищих цінностей Держави - є соціальний захист населення. Стаття 46 Конституції України, котра гарантує українцям, право на соцзахист. А це означає, що людина не повинна залишатися наодинці зі своїми проблемами: їх рішення - головне завдання соціальної політики держави. Звертаю вашу увагу, що, Я, як кіногерой легендарного кінофільму, рос.мов. «Я, мзду не беру, мне за Державу обидно». Так от, я, поборами і здирництвом, ліцимірством та блюзнирством, не займаюся, (і «точку зору, я круто не змінюю», а вас, влада, може згубити, марнославство) І, ці ганебні рудементи, мені не притаманні! Це відповідь, на те ситуативне відчуття, натяк, яке у мене склалося. Закон підбурює робити те, про що сам, і забороняє. Гордість, гріх для дурнів, і треба, прощати тих, хто згрешив, проти нас! Чи має бути в людини гордість? Багато хто скаже, що має бути. І продовжать, що, є гордість, а є гординя, що це різні речі… Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо іншої сторони. І, я був і буду, щиросердно вдячний, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для моєї родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, лежить, паралізована), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. Тож, дбаючи про захист своєї репутації, мережі магазинів «Мясная Мануфактура», не треба боятися відповідальних рішень і кроків, оскільки саме вони, стали підґрунтям для встановлення справедливості. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. І все ж таки, МИ, маємо відчуттям спокою і певності, що праця усього нашого життя – боротьба духовна й фізична за Україну - буде ширитися поміж Вас, людей щирих, милосердних і вірних. Сподіваємось, що з милості Божої і вашої ласки, збудиться. Та з поміччю Божою і таких щиро небайдужих до нашого горя людей, (маємо надію), як у у мережі магазинів ««Мясна Лавка». Долучившись до цієї шляхетної справи, ВИ, викажете небайдужість до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації, запропонувавши надання допомоги. Неважливо, що Ви продаєте: чи це послуги, чи це товар, чи Ви створюєте рекламу. Більшість намагається продавати сам товар зі всією наявною ввічливістю до клієнта. І тільки одиниці розуміють, що не товар головний, а сам клієнт. Жоден клієнт не ощасливить Вас шелестом купюр, якщо він не відчує: або потребу, або вигоду в придбанні цього товару. І далеко не на першому місці є той момент, в якій власне «обгортці» цей товар, чи які в нього яскраві технічні характеристики. Тож, я думаю, кожен зможе зробити правильні висновки та правильно змінити погляди щодо товару. І що найголовніше – щодо клієнта. Вигода. Ось тут починається найцікавіше. Кожна компанія муштрує своїх працівників в ідеальному знанні товару, у вмінні чарівно посміхатись та бути неабияк ввічливим перед клієнтом. Але чому немає бажаних результатів? Чому клієнт, якого носять мало не на руках, не віддячується і не залишає щедру винагороду для Компанії? Істина тут криється вже в нашому баченні ситуації. Кожен продавець зі всіма достоїнствами, які ідеально намуштровані, намагається «спихнути» товар клієнту. Робить весь акцент на те, який товар привабливий, які характеристики має товар, тощо. Товар, товар, товар… Тоді виникає логічне питання. А де тут клієнт? Чому він не купляє таку ідеально розмальовану річ? Насправді ми забули про клієнта, який має живі емоції, потреби, захоплення, відчуття. Клієнти – це цеглини вашого бізнесу Уявіть, що ви будуєте будинок – цеглина до цеглини, щодня, поверх за поверхом, його зводите. Спершу збудували фундамент – уяснили свої цілі, цінності і глибинну віру. Далі вибудували перший поверх – отримали перших клієнтів, які згодом стануть постійними, взялись за наступний поверх – епізодичних клієнтів, яких теж потрохи інтегруєте у структуру свого бізнесу, задовольняючи їхні потреби, і вибудовуєте фінансові ланцюжки з наступним рівнем клієнтів – третім поверхом і т. д. Однак, скажіть, будь ласка, чи для того, щоб вибудувати будинок, достатньо просто класти цеглу на цеглу, чи має бути ще щось між цими цеглинами? Так, справді – між цеглинами має бути бетонний розчин. Якщо його не буде, то стіна розвалюватиметься, тільки но ми накладемо певну кількість цегли. Подібно до того, коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, але не можете опертися на давніх, бо свого часу не сформували з ними достатньо добрих взаємин. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX ст., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ви пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Запам’ятайте: у вас буде рівно стільки клієнтів, на скількох у вас вистачить любові. Коли ми умовно «приходимо» (через соціальних працівників) до мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів ««Мясна Лавка»», для придбання життєвоважливих засобів існування, за прийнятними цінами, які нас, умовно влаштовують, ознайомлюємося через знайомих, соціального працівника (як у нашому випадку), то на що, звертаємо увагу в першу чергу? На товар? Ну це логічно, коли питання грошей, для нас не визначальне. Але у випадку, якщо Я, Скік Ю.М., не є олігархом, або, скажімо, багатієм, (з жалюгідною, жебрацькою, пенсією по інвалідності –1840 грн.), то ми звичайно дивимся на ціни. А, ціни у Вас, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», шановні, (іноді) ну, просто вражають, у хорошему сенсі, цього слова, але для нас, нажаль, непідйомні. Не тільки реклама є двигуном торгівлі, але й, власне, ціни, (умови). Ціни відображають на цінниках, а цінники приваблюють покупців та впливають на їх (наш вибір) вибір товару. Саме через ціну здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням. Саме, цілком прийнятні ціни, позитивні рекомендації, та схвальні відзиви, стали каталізатором, для нашого свідомого вибору, певної преференції, саме, до мережі магазинів ««Мясна Лавка». І, саме Ваш товар, у мережі магазинів ««Мясна Лавка», завоював нас, привабив, як споживачів, серед інших конкурентних товарів. Розумне співвідношення ціни і якості. Вміле, лояльне, ціноутворення приведе Вас до прибутку, а покупця – до задоволеності від відвідин мережі магазинів, у яких широко представлена на ринку продовольчих товарів, всіх напрямків, у мережі магазинів «Мясна Лавка» «Клієнти – це цеглини вашого бізнесу» Таки так: у сучасних умовах ведення бізнесу однією лише повагою не обійтись. Якщо ви, не готові відігравати суттєвої ролі у житті свого клієнта, не збираєтесь брати відповідальність за його життя, а просто за те, щоб продати «якісний і надійний» товар, то збудувати тривалі взаємини, на яких ви з користю для обох розбудовуватимете свій бізнес, – нереально». Взаємодія з Громадянином –споживачем, повинна будуватись на двох принципах: повага та чесність. «Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і брехня ». «Перш ніж засуджувати когось, візьми його взуття і пройди його шлях, спробуй його сльози, відчуй його болі. Наткнись на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього говори, що ти знаєш-як правильно жити». СУТЬ, ФАБУЛА ЗВЕРНЕННЯ Найбільша християнська цінність – довіра, відкритість, небайдужість і бажання допомогти. Більшого немає за це. І я зараз скажу слова з Євангелія, що немає більшої жертви, як хтось своє життя дає за друзів (у нашому випадку, до клієнта) «Коли ВИ, обслуговуєте щораз нових клієнтів, ВИ можете опертися на давніх, бо свого часу сформували з ними ( СКІК Ю.М.) достатньо добрі взаємини. Хто живе у старих цегляних будинках, збудованих на початку XX століття., той знає, що в цеглі пробуравити отвір набагато простіше, аніж у розчині між нею. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, і повинна бути, і маємо сподівання, є, Ваша любов до клієнта. Тільки оті добрі полюбовні взаємини даватимуть змогу вибудовувати щораз нові поверхи і, опираючись на нижні поверхи, будувати свій хмарочос бізнесу. Якщо взаємини слабкі, хай який добрий товар ВИ пропонуватимете, та з клієнтом можете ніколи й не стати опорою для зростання один одного. Отаким добротним розчином, який витримає будь–який тиск ззовні, була і маємо сподівання, є, Ваша любов та повага, до клієнта». Ця підтримка — була і буде свідчення Вашого небайдужого ставлення до проблем Скік Ю.М., та нашої малозабезпеченої родини! Заздалегідь, Велике спасибі Вам, за якісно зроблену роботу. Долучившись до цієї шляхетної справи, Ви покажете та викажете, небайдужість, до людського життя, чуйність та розуміння проблем тих, хто потребує допомоги і чия доля опинилася в складній ситуації. МИ тішимося думкою, що «дзвін монет гаманця», не став для Вас пріоритетом та не затьмарив Ваше покликання - служіння людям. І, МИ з дружиною Скік К.М. були і будимо, щиросердно вдячні, усім, (у тому числі і ВАМ), хто у ці тяжкі для нашої родини часи (дружина з якою, ми вимушено не проживаємо разом, людина з безстроковою інвалідністю ІІ групи, яка після перенесеного гострого інсульту, долає наслідки поралізації), виказав і виказує небайдужість, до людського життя, чуйність і порозуміння до проблем тих, чия доля опинилася у складній життєвій ситуації. МИ, щиро вдячні, усім, без винятку, за найменьшу, будь яку, допомогу, і яка, важлива для нас, не в майбутньому, а зараз. Служіння людям – це, в першу чергу, відчуття самопожертви заради інших, без будь-якої за це винагороди, крім подяки людей, яким ваша нелегка праця і високий професіоналізм, на пряму причетні, до гідної справи збереження і відновлення здоров’я, ЗА ДОПОМОГОЮ СВОЄЇ ПРОДУКЦІЇ Ви з честю, виконуєте свою нелегку, але вкрай важливу роботу! Найцінніша та допомога, яка надається сьогодні, ніж та, що обіцяється в майбутньому. Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку. Шановні керівники, мережі магазинів ««Мясна Лавка», У звязку з вищезазначеним, у нас виникають деякі питання, які потребують роз’яснення та розв’язання, а саме: Чи можемо ми сподіватися, що Ви, не втратили відчуття, небайдужості та чуйності, милосердя та людяності, до малозабезпеченої, до самотньо проживаючої особи, Скік Ю.М., яка перебуває у складних життєвих обставинах!? І, чи можемо ми розраховувати, (в рамках нашої домовленості-хоча б раз у квартал), на доброчинність та благодійну допомогу в забезпеченні продуктовим набором, нашої малозабезпеченої родини, у тому числі і до Новорічно-різдвяного столу!? Будучи людьми щирими, милосердними і вірними, щодо впровадження та втілення в життя, нашого прохання. Тим самим створивши для нас відчуття необхідності і важливості, особливо в новорічні свята. Ми все своє життя провели в праці та повсякденному неспокої, тож заслужили у Бога і людей, щоб наша старість минала у турботі та опіці. Чи можемо, МИ, сподіватися, що ця багодійна допомога нашій родині, не спонтанна та емоційна і не остання, та ми можемо і в подальшому сподіватися на підтримку від вас, (хоча б, раз у квартал) як благодійників, людей щирих, милосердних і вірних !? Заздалегідь дякуємо та сподіваємось на подальшу співпрацю! Потрібно змінювати стереотипне мислення, що благодійність потрібно робити тихо, ніби ви, ми, не маємо про неї говорити, а натомість соромитись розказати, бо про вас можуть подумати щось не те. Але насправді благодійність потрібно робити гучно, треба про це розповідати, бо таким чином ми зможемо зробити системні зміни, поліпшити ситуацію, допомогти більшим, переконати своє оточення, залучити, небайдужих друзів. А ми кажемо, що благодійність – це про інше, зокрема про усвідомлення, що ти хочеш долучитись до вирішення проблеми, хочеш зрозуміти, чим саме твоя допомога була важливою, ти не створюєш жебрацьку систему, на якій люди паразитують, замість того, щоб щось змінити у своєму житті, ні. Благодійність – це про нові інструменти, які дозволяють комунікувати, з’єднувати людей з різних куточків України, долучатись до єдиних рухів – саме це є дуже важливим у нашому сучасному світі. Кожна людина з будь-якого куточка країни може стати частиною чогось більшого, якогось

Жодної відпові, ми та і не отримали «Перш ніж засуджувати когось, візьміть його взуття і пройдіть його шлях, спробуйте його сльози, відчуйте його болі. Наткніться на кожен камінь об який він спіткнувся. І тільки після цього можеш сказати, що ти знаєш - як правильно жити». ДАЛАЙ-ЛАМА